Статьи и обзоры

2019 рік на заводі оголошений ювілейним

150 років тому закладено фундамент під головні корпуси, що отримали назву «Харківські головні залізничні паровозні і вагонні майстерні» - родоначальник і попередник АТ «Електромашина».

Пропонуємо Вашій увазі продовження публікацій про найбільш важливі віхи в історії славного трудового колективу.

ГЕРОЇ ВІДРОДЖЕННЯ

Незважаючи на довгоочікуване завершення війни, колектив заводу продовжував працювати напружено, з максимальною самовіддачею.

Перевиконання планових завдань норм в 1,5-2, 3-4, а то і більше разів стало поширеним і звичним фактом у багатьох цехах і бригадах.

Лідируючу роль грали кадрові співробітники ХПРЗ з довоєнним і військовим стажем роботи, з гордістю приколюють до святкових піджаків і жакетів скромну медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

Кількість жінок, різко збільшилася в роки війни, залишалося стабільно високим. У подальшому воно вже не зменшиться (навіть сьогодні, вони складають 40% персоналу АТ «Електромашина»). На їхні плечі лягло відновлення і майбутній розвиток заводу.

.

 Ресорник ковальського цеху Дудка Олексій Йосипович - 1904 року народження, на заводі - з 26.08.1930, нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

У 1947-му протягом шести місяців перевиконував норми виробітку: квітень - 246%, травень - 235%, червень - 242%, липень - 334%,серпень - 334%, вересень - 346%. 

 

 

 

Електромонтер, потім електрообмотчік електросилового цеху Варваров Іван Григорович - 1894 року народження, на заводі - з 24.11.1943, нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».

У 1947-му протягом шести місяців перевиконував норми виробітку: квітень - 286%, травень - 220%, червень - 278%, липень - 290%, серпень - 285%, вересень - 214%. 

 

 

Підтягувалася до ветеранів і молодь:

Токар механічного цеху Кононенко Іван Михайлович - 1923 року народження, на заводі - з 09.03.1946, член комсомольсько-молодіжної бригади токарів.

Систематично перевиконував норми виробітку: сентябрь 1947 г. - 347%, жовтень - 383%, листопад - 314%, грудень - 341%, січень 1948 року - 230%, лютий - 289%. 

 

 

 

 Молотобоєць ковальського цеху Полях Іван Володимирович - 1928 року народження, на заводі - з 08.07.1947, член комсомольсько-молодіжної бригади.

Регулярно перевиконував норми виробітку: сентябрь 1947 г. - 143%, жовтень - 170%, листопад - 197%, грудень - 158%, січень 1948 року - 189%, лютий - 172%. 

 

 

 

Тритонний паровий молот ковальського цеху:                   Токар механічного цеху Вьюнченко П.К. 

 

 

 

 

 

 

 

 

За ударну працю відзначали зарплатою, занесенням в «Книгу пошани» і Почесними Грамотами заводу.
Нагороджували ними за підсумками змагання за 6 місяців і за рік, до Дня залізничника, до 1-го Травня, до 7-го Листопада, а жінок - ще й до 8-го Березня. За 10-20 років бездоганної праці.

Для людей це означало багато: в скромному заохоченні вони бачили оцінку своєї праці та втілення принципу справедливості.

Перелік заохочень згодом розшириться.

Наказом начальника Донецького округу залізниць, в підпорядкуванні якого знаходився весь Харківський вузол, а заодно і завод, які відзначилися нагороджуватимуть значками «Ударник Сталінського призову», «Відмінний відновник», «Відмінний паровозник», а наказом міністра шляхів сполучення - номерним знаком «Почесному залізничнику», який давав ряд скромних пільг.

Ордени та медалі засяють на грудях заводчан пізніше - в 1960-80-і роки.

Підприємство на той час буде перепрофільовано і перейде на випуск зовсім інший продукції.

Іншими стануть і нагороди.

Написать нам