Спеціальне конструкторське бюро - технічна думка і рушійна сила на підприємстві

 

У 1957 році заводські цехи залишив останній відремонтований паровоз, і Харківський паровозоремонтний був переданий Міністерству електротехнічної промисловості. ХПРЗ був перейменований в електроапаратний завод, який почав випускати електродвигуни та електроапаратуру.

Саме в цей час в 1964 році на базі заводу створено спеціальне конструкторсько-технологічне бюро (нині - СКБ ПАТ «Електромашина»), основним завданням якого стає розробка і впровадження нових типів електродвигунів.

Отже, в четвертому кварталі 1964 року наказом Мінелектротехпромом СРСР, з метою подальшої оптимізації виробництва і практичного зближення з наукою, на базі заводу створено СКТБ - Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро електричних стартерів, необхідних для пуску дизелів маневрових тепловозів потужністю 2000 к.с.

Засновником і багаторічним керівником СКТБ і СКБ заводу «Електромашина» був Юрій Павлович Сердюков - висококваліфікований інженер-електромеханік, який мав досвід в дослідженнях багатьох типів машин постійного струму.

Розробка стартера була доручена знову організованому сектору фахівців на чолі з молодим інженером-конструктором Юрієм Віталійовичем Лухіним автором понад 20 винаходів та впроваджених раціоналізаторських пропозицій, який очолював конструкторський відділ з проектування унікальних електричних машин зі спеціальними вимогами. Розроблений ними зразок мав принципово нову конструкцію приводу зачеплення, яка дозволяла не тільки швидко освоїти виробництво самого стартера ЕС-1, але і створювати на його базі вдосконалені зразки для різних типів маневрових тепловозів.

Значний внесок у розробку і освоєння виробництва нових пристроїв внесли інженери Черкасов Анатолій Кузьмич (згодом - кандидат технічних наук, головний конструктор заводу), Бохман Володимир Данилович і ряд молодих фахівців - випускників кафедри електричних машин Харківського політехнічного інституту.

Всього ж за 50 років існування в СКБ «виросло», захистилося і працювало 7 кандидатів технічних наук, практично технічна рада.

Технічна думка і рушійна сила

Наступним значним етапом у розвитку СКБ стало створення нової серії машин постійного струму 2П. Від випускалася раніше серії П вони відрізнялися більш високим використанням активних матеріалів, більшою потужністю і високою технологічністю конструкцій, задовольняючи потреби верстатобудівних, хімічних і металургійних підприємств країни. При розробці машин серії 2П, а потім і 4П конструктори співпрацювали з провідними НДІ Ленінграда, Прокопьевска, Москви і Харкова. Сучасне СКБ і сьогодні співпрацює з багатьма НДІ, академічними інститутами і заводами: ХЕМЗ, Електроважмашем, КБ ХЕЛЗ, кафедрами електричних машин НТУ ХПІ і кафедри Харківської національної академії міського господарства і т.д.

Великий внесок у розробку машин нових серій внесли талановиті фахівці: розраховувач Дубовик Ольга Олександрівна, конструктори Клімов Іван Григорович, Евстафенко Павло Федорович, Напольский Зоя Іванівна, випробувачі і дослідники Данковський Вадим Валентинович, Розов Валентин Олексійович, Бохман Володимир Данилович. У дослідному виробництві СКБ, очолюваному Єгором Йосиповичем Уколова, працювали унікальні фахівці: токар Віктор Петрушин (в 1976 р нагороджений орденом «Знак Пошани»), Віктор Мясищев, зварювальник Володимир Котенко, майстри Іван Дробязко, Анатолій Лохвицький.

Значний внесок у створення, вдосконалення і освоєння виробництва тягових рудничних машин, апаратів: стабілізаторів частоти обертання і тиристорних перетворювачів внесли інженери Марк Маркович Фельдман, Лев Осипович Кантіус, Дмитро Мартинович Титов.

Силами СКБ були розроблені і освоєні у виробництві електромашини морського виконання, які вимагали не тільки забезпечення високої надійності, але і обліку жорстких вимог щодо обмеження зовнішніх магнітних і акустичних полів. У дослідженнях цих машин активно брали участь фахівці-акустики Рапута Віктор Михайлович і Чехун Віктор Петрович, а керівник групи конструкторів Зеленцов Сергій Васильович очолив згодом розробку машин серії 5П.

У 1985-1990 роках завод досяг найвищих виробничих потужностей в машинному, апаратному виробництві та випуску товарів народного споживання.

Випуск машин постійного струму становив 15500 одиниць на рік, рудничного електрообладнання - 7700 моторокомплектів в рік, виробів апаратного виробництва (цех А-1) - до 650 одиниць ВАР-4М, 400-450 контролерів КС-303М, КРВ-2, 600 штук ЕПУ -2 в місяць.

Випуск ТНП доходив до 300 тис. Пилососів і 330 тис. Побутових електронасосів в рік.

Підприємство впевнено дивилося в майбутнє і готувалося до освоєння випуску нових машин, апаратів і побутових електровиробів.

Однак часи змінилися, а разом з ними - і вимоги ринку.

СКБ сьогодні

Незважаючи на наступні непрості 23 року змін, СКБ ПАТ «Електромашина» вдалося зберегти свою дослідницьку базу, і навіть поповнити, оновити її новими дослідницькими стендами та обладнанням. Так, сьогодні відновлено ряд випробувальних комплексів, які раніше були окремими підрозділами: дослідний відділ, бюро по надійності і т.д. Так що ми рухаємося вперед відповідно до вимог нового часу і ринку.

За останні 10 років в СКБ під керівництвом Павла Федоровича Евстафенко були розроблені цілі серії машин: серія «Д», «ДК», «5П», «5ПБ», «4П355», відрізок серії «4П400». Це широка лінійка машин. Продовжилася і модернізація вже існуючих розробок: був доопрацьований стартер-генератор 5ПСГМП, в якому при колишніх розмірах вдалося збільшити на 30% одиничну потужність за рахунок кращого перерозподілу, кращого використання матеріалів і вентиляції і т.д. (З 50 до 65 КВТ одиничної потужності).

У 2013 році СКБ завершує роботу зі створення, узгодження та сертифікації двигуна ПНЖ200S1 для ТОВ «Луганськтепловоз». Сьогодні ці машини складають близько 30-40% щомісячних замовлень.

За останні 2 роки все машини були переведені на єдиний клас ізоляції Н, і тепер це одна технологія, 1 провід. Це значно спрощує і виробництво, і планування, і забезпечення матеріалами, і покращує якість. Сьогодні завдяки цьому вдалося збільшити потужність роботи двигуна ДТН 45/27 з 27 до 35 КВТ, а це 27% підвищення потужності і надійності.

Радує СКБ і абсолютно новими розробками: в лютому 2014 був впроваджений прилад, що дозволяє оцінити якість роботи підшипників, а також виявити їх внутрішні дефекти. Також вперше за всю історію існування СКБ була впроваджена установка, що дозволяє відчувати двигуни в реверсивному режимі під навантаженням, що допомагає швидше і якісніше визначити надійність їх роботи. Вже працює стенд для дослідження валів на механічну міцність в двигунах ДТН 45.

Також, завдяки технічному прогресу, сьогодні СКБ починає впроваджувати численні розробки, раніше «лежали під сукном» і неможливі через відсутність фінансування.

Однак багато розробки СКБ як і раніше випереджають свій час і тому поки не затребувані на Україні. Так, фахівцями СКБ спільно з НДІ було розроблено концепцію абсолютно вибухобезпечного обладнання для вугледобувної галузі: електропривод на базі вентильно-індукторного тягового двигуна для шахтних електровозів. Завдяки електронному комутуючого пристрою, двигуну з обмоткою без колектора можна задати будь-які необхідні параметри: синхронної, асинхронної, постійного струму, тягової, з різними схемами збудження і т.д., що в 2 рази спростить електропривод електровоза і в кілька разів підвищить його надійність. Але, на жаль, поточні події в країні поки не дозволяють дати цьому проекту життя.

Ще одна цікава розробка, поки що не одержала життя - пристосування для моніторингу температури тягових двигунів типу ДТН, яке дозволяє відстежити, як працює двигун в нормальних умовах, в умовах нагрівання і при критичній температурі. Однак технічний рівень галузі поки відстає від технічної думки, і двигуни працюють в тих умовах, при яких захисні і контролюючі механізми несумісні з умовами, в яких вони експлуатуються.

Тому основним завданням СКБ сьогодні, звичайно ж, є розробка не тільки технічно унікальних проектів, а й економічно вигідною, що окупається і затребуваною замовниками продукції. З цією метою регулярно проводяться маркетингові дослідження, відвідуються й аналізуються спеціалізовані виставки, розробляються перспективні напрямки і нові ринки збуту.

П.Ф.Евстафенко, Начальник СКБ ПАТ «Електромашина»
С.Е.Дзеніс, Головний конструктор СКБ ПАТ «Електромашина»